Олеся (43)

Понеділок, 21 березня 2022, року Жиліна

Я звикла казати, що кожен день приносить нам щось нове, що ми щодня дізнаємося щось нове. Особисто мені багато чого дала зустріч з людьми, які втікають від війни в Україні. Провести день з ними – це справді чудовий урок у житті. Вони не кричать від гніву, не стукають по столу, не погрожують помститися. Повна протилежність. Мирно і дуже скромно вони передають свою мудрість. Як у випадку з Олесею.

«Як і більшість людей, я втікла, тому що там, звідки я родом, в Одесі, складна ситуація. Немає роботи, нам нема на що жити, а в магазинах порожні полиці. Моя бабуся залишилася в місті. Я опинилась в дуже скрутному становищі. Живу в суборенді 6 років. Розлучена. Ми продали квартиру, а чоловік мені не заплатив, втік з грошима. Справа в суді але я, мабуть, ніколи не отримаю від нього грошей з огляду на нинішню ситуацію».

«Коли почалася війна, я знала, що не можу чекати і повинна  вирішувати. Дізналася про безкоштовний поїзд до Чехії. Проте він відправлявся з Києва. Зрештою я сіла на потяг в Ужгороді, де перетнула  кордон зі Словаччиною пізно ввечері 2 березня. Всі нам дуже допомагали на кордоні. Казали, що ми можемо отримати притулок, як з цим поводитися і так далі. Волонтери привезли нас безкоштовно. Ми навіть не можемо заплатити , у нас тільки гривня, а гроші обміняти нема де. Люди прийняли нас тут з розпростертими обіймами, за що я хотіла би подякувати словацькому уряду та його народу. Вони дали нам зупинитися та поїсти. Тепер ми можемо спокійно думати, що робити далі і як допомогти нашим родинам».

«У мене є родичі в Росії. Прості росіяни не винні, ми всі брати слов’яни. Але я не розумію, чому їхня влада хоче розділити цю країну і землю. Адже земля нікому не належить. , вона не має кордонів. Це ми врешті належатимемо їй, і не має значення, де будуть лежати наші тіла. Ми всі разом будемо лежати там. Є мудрість: Єврей каже: це моє земля! Українець каже: це моя земля! Грузин: це моя земля! Нарешті росіянин заявляє: ні, це моя земля! І земля тихо шепоче: Ви всі мої!"

«Ми всі сподіваємося, що переговори принесуть мир і що політики знайдуть рішення. Його завжди можна знайти. Політики хочуть розділити світ, а ми хочемо жити в мирі! Ми повинні зупинити це! Невинні люди гинуть! Ми боїмося того, що станеться завтра, чи буде завтра. Бажаємо, щоб якомога більше людей дожило до завтра».